Ми вирішили дізнатись, чому онлайн-навчання у Школі вільних та небайдужих є хорошою альтернативою навчанню у звичайній школі. Тому поспілкувались з пані Роксоляною Кугнген, мамою двох Небайдужиків нашої школи.

Двоє молодших дочок пані Роксоляни вчаться в нашій онлайн-Школі в першому та третьому класах. Їхня історія онлайн-навчання почалась не дуже приємно. Їм терміново треба було виїхати за кордон. Але поступатись якісною українською освітою не хотілось. Тож вони перейшли в нашу онлайн-Школу вільних та небайдужих зі збереженням місця в офлайн-Школі.

Пані Роксоляна Кугнген
Чому Ви вирішили перевести дітей на онлайн-навчання? І як діткам онлайн? Не заважко?

Незважаючи на різницю в часі між континентами, ми змогли зберегти навчання. Адже для нашої родини було дуже важливим зберегти українську освіту для дітей.

Ми приїхали в Україну заради такого навчання, хоча є громадянами іншої країни. Це основна причина, чому ми жили і навчались в Україні і чому ми вибрали Школу вільних та небайдужих.

З початком COVID-19, нам довелось виїхати назад у США. Це було для нас важким рішенням. Тому можливість діставати «живе» навчання в онлайні попри різницю в часі для нас була дуже важливою.

В школі фактично створили два формати навчання: онлайн та офлайн. Онлайн підходить для тих людей, які хочуть навчатись онлайн зі збереженням місця в офлайн-школі (такі, як ми), або для тих, хто живе у іншому місті. А офлайн – для тих, хто живе у Львові, не планує переїжджати та має можливість повноцінно навчатись у школі.

Це перший аспект дистанційного навчання.

Аналізуючи можливості онлайн-освіти, не тільки України, але і США, я мушу підкреслити, що оце живе викладання повної програми професійними викладачами є винятковим. Абсолютно всі предмети основної програми, а також предмети мистецького та спортивного циклу, викладають лише в живому спілкуванні. І це для нас дуже важливо.

І не тільки для нас, а особливо для молодшої школи. Наприклад, мої діти навчаються у першому та третьому класі. Для них страшенно важливий цей двосторонній живий контакт з вчителем.

Більшість форматів дистанційного навчання не передбачає постійного онлайн-навчання. Переважно таке навчання в інших школах працює за схемою: є завдання, його висилають, вчитель консультує, оцінює, але велика частина роботи покладається на самостійну роботу або допомогу батьків. І це ще один аспект, який мене задовольняє.

І взагалі, я бачу, що вчителі працюють дуже професійно.

Також, я думаю, що на якість навчання впливає те, що класи є маленькими. Вчитель має можливість залучити всіх дітей в класі. А для дітей, особливо молодшого віку, дуже важливо те, що вони постійно активно працюють зі своєю вчителькою.

І третій аспект – це підручники. Вони мене вражають.

Один із підручників Школи вільних та небайдужих
Як старша мама, адже мої діти мають від 7 років до 35 років, по-доброму заздрю своїм молодшим дітям Їхні підручники написані професійно, провідними фахівцями і в Україні, і не тільки. Вони чудові не тільки візуально, але і методично, і тому вони мені страшенно подобаються. Також відчувається, що матеріал, який вони хочуть дати дитині, не просто цікавий і важливий, а й викладається з теплотою і любов’ю до дітей. Підручники побудовані так, що я сама вичитую їх від зубчика до зубчика.

А також програма дуже раціональна. Мені здається, що це нове для України. Її викладають тематичними циклами. Наприклад, українську мову і читання у вигляді розділів «Подорожі Україною» по тижнях. Але це не просто читання, не просто граматика, це і елементи географії, і етнографії, і початки історії. Діти довідуються про визначних людей, які жили в тих областях, чи якісь архітектурні шедеври нашого краю. А паралельно мені дуже подобається, що інші предмети підтягуються до цих тем. У музичній програмі, якщо в темі йдеться про етнографічні моменти, діти вивчають народні музичні інструменти в тих областях, видатних музикантів і композиторів тих місцевостей. Також вчать колядки, щедрівки, веснівки. Усе подають як багатостороннє, цілісне, єдиним потоком знань. І процес навчання відбувається органічно, природно.

В результаті наприкінці першого півріччя на тестуванні діти, які були на онлайн навчанні (я говорю про своїх дітей), не тільки не відстають від дітей, які відвідували Школу наживо, але часом по показниках і випереджають, і дають добрі результати. Я переконана, що та система онлайн-навчання має велике майбутнє. Ви почали надзвичайно добру справу.

Я дякую всім, хто організував і втілює цей дуже потрібний і якісний проект.

Один з уроків онлайн-Школи вільних та небайдужих
Чи не важко Вашим дітям вчитися за комп’ютером?

Дуже допомагає в цьому урок інформатики, бо вчителька дає їм багато знань, як оперувати на всіх ґаджетах, писати собі чи користуватись програмами. Донька, яка вчиться в третьому класі, абсолютно незалежно працює з цим всім. Немає ніяких аспектів роботи, які би вона не могла зробити сама. Першокласницю я контролюю, але скоріше не через проблему роботи з ґаджетами, а скоріше через складність фокусування уваги в такому віці.

Коли я є вдома, то стараюсь зробити так, щоб під час уроку вона не відволікалась. Сучасні діти багатозадачні і їх часом треба фокусувати.

І ще є дуже добрими для дітей спортивні перерви. Вони рухаються, роблять спортивні вправи.

Загалом, мені здається, що при навчанні вдома в дітей є більше можливостей порелаксувати, на відміну від навчання в школі наживо. Ну й уроки є трохи коротшими.

А як діткам мистецькі уроки? То, насправді, теж не в усіх онлайншколах трапляються мистецькі уроки «вживу».

З такими уроками трохи складніше. Ми над ними працюємо,, наприклад, брали участь в усіх виставах, вертепах, готували свої ролі в костюмах. Але по часу вони попадають тоді, коли в нас є ніч.

Але ще раз наголошую, ми всі мистецькі, спортивні уроки отримуємо у повному записі. Крім того, якщо в нас виникають якісь запитання, то нас окремо консультують вчителі наживо. От, наприклад, при організації вертепу в нас були додаткові запитання – на якому тлі зніматимуть, якісь нюанси по костюмах, тощо. Тож оскільки реальний урок припадає на нашу ніч, то в наш день ми мали індивідуальні зустрічі з вчителями.

Чи цікаві їм мистецькі заняття?

Їм цікаво це слухати, але щоб зробити завдання, то мушу вже іноді припильнувати. Але я не відчуваю, що нам щось бракує. Так само з шахами: діти дивляться в записі, але в нас не виникає проблем із цим предметом.

Плюс основна програма завжди є наживо онлайн, попри різницю в часі.

Наразі так далеко лише ми. Інші люди живуть ближче і не мають такої проблеми взагалі. Але в будь-якому разі можливість отримувати онлайн-навчання наживо, це велика цінність.

А домашні завдання Ви з ними робите, чи вони самі?

Тьютори також є в першій половині дня перед основними предметами, коли в нас ніч. Але старша робить сама уроки. А от з молодшою треба трохи посидіти. Це такі робочі моменти кожної родини. Тут тьютор не може взяти кожну дитину за ручку і підтерти кожну букву, яка негарно написана.

Але от старша сама все робить. Я тільки дивлюсь, щоб вона точно зробила домашнє. Вчителі дуже детально пояснюють, дуже виважені та терпеливі. Немає такого, щоб хтось побоювався, чи хвилювався. Вчителі будуть все пояснювати стільки, скільки треба.

Тобто я не маю проблем з поясненням домашнього завдання, я просто мушу прослідкувати, щоб вони його зробили.

А як Ви отримали всі матеріали для навчання?

Незважаючи на те, що ми так далеко, ми звичайною поштою діставали всі необхідні матеріали.

Ми вже майже рік тут, і це довгий час поза школою. І, відповідно, ми не мали з собою ніяких навчальних матеріалів. Тож нам Школа вислала всі необхідні навчальні матеріали, всі скрині, всі наліпки.

Чи довго йшла посилка?

Йшло десь три тижні, але якщо йдеться в контексті цілого навчального року, то це не є так важливо. І якщо нам щось бракувало, то в онлайн-школі є бібліотека і будь-яку сторінку можна собі видрукувати. Але, знаєте, діти люблять взяти книжку в руки. І вони страшенно тішились, коли прийшов той пакунок. Вони перебирали свої зошити, дивились та нюхали. То теж важливо, де би ми не були, ми не відрізняємось, Школа про це подбала.

Я маю можливість порівняти тут (США) онлайн-навчання і нашу Школу. Немає жодного формату за абсолютно прийнятну ціну, в якому, як в нашій Школі, вчителі були б постійно доступні і викладали в форматі живого спілкування. Навіть школи тут, які йдуть на онлайн-навчання, мають формат, коли 2-3 рази на тиждень вчитель консультує той клас, дає матеріали, перевіряє і пояснює. Але це не всі уроки щодня від дзвінка до дзвінка наживо.

Тобто це все одно покладають на плечі батьків. А коли ще й двоє дітей, як в мене, то це складно. А тут в мене одна займається на одному поверсі, друга – на іншому. І я другу взагалі не бачу, не потрібна моя присутність, бо з нею вчителі одразу спілкуються, і також контролюють. Вона є в класі, і вчитель пильнує.

То так виглядає, що я співаю суцільні дифірамби, але я давно хотіла це сказати. Ми вдячні всім, хто дотичний до онлайн-Школи!

І що добре – немає у навчанні онлайн жодної різниці з офлайном. Програми синхронізовані. Мої діти в будь-який момент можуть повернутись в офлайн-школу і не відчують різниці.

Спілкувалась Анастасія Ковач-Петрушенко